Світ дедалі більше нагадує період холодної війни. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2025 році всі дев’ять ядерних держав посилили свої арсенали, а процес глобального роззброєння фактично зупинився.
У своєму щорічному звіті SIPRI наводить такі дані:
• Кількість боєголовок, готових до негайного застосування, зросла до 9614 одиниць — на 0,3% більше, ніж у 2024 році.
• Загальна кількість ядерних боєголовок у світі (включно зі знятими з бойового чергування, але ще не демонтованими) становить 12 241 одиницю.
«Хоча загальна кількість боєголовок трохи зменшилася, бойових і розгорнутих систем стає більше, що свідчить про зміну пріоритетів — від утилізації до оперативної готовності», — йдеться у звіті SIPRI.
Особливу увагу дослідники приділили Китаю. Згідно з оцінками:
• Пекін щороку додає близько 100 нових боєголовок.
• Активно будуються нові шахти для міжконтинентальних балістичних ракет.
• Китайська ядерна стратегія змінюється від “мінімального стримування” до більш гнучкої і наступальної моделі.
Дві провідні ядерні держави — США та Росія — наразі володіють близько 90% світового ядерного потенціалу. Попри заявлені цілі щодо скорочення озброєнь до 2026 року, обидві країни:
• Модернізують ядерні сили, включаючи стратегічні ракети, бомбардувальники та підводні човни.
• Випробовують нові типи озброєнь, у тому числі гіперзвукові носії.
• Посилюють боєготовність та оперативне розміщення ядерної зброї.
Крім США, Росії та Китаю, ще шість держав зберігають або розвивають ядерну зброю:
• Франція — модернізує підводний ядерний флот.
• Велика Британія — оголосила про намір збільшити ліміт боєголовок.
• Індія і Пакистан — активно розширюють потенціал через зростання напруги в регіоні.
• Ізраїль — зберігає політику “ядерної двозначності”, але, за оцінками SIPRI, має десятки боєголовок.
• Північна Корея — продовжує ядерні випробування та демонструє нові ракети дальнього радіусу дії.
Попри міжнародні зусилля (зокрема Договір про нерозповсюдження ядерної зброї — ДНЯЗ), процес роззброєння майже повністю зупинено:
• Немає діалогу між провідними ядерними державами.
• Спостерігається втрата довіри до міжнародних домовленостей, зокрема після виходу США та РФ з ключових договорів.
• Усе більше країн вкладають у розвиток інфраструктури подвійного призначення.
Звіт SIPRI є тривожним сигналом для міжнародної спільноти. Повернення до політики ядерного стримування, гонки озброєнь та ескалації ризиків створює небезпечну глобальну динаміку.
«Ми спостерігаємо не просто застій, а свідомий розворот у бік нової епохи ядерної конфронтації», — наголошують аналітики інституту.
На тлі геополітичної нестабільності ядерна безпека знову виходить на перший план. І, як ніколи, потребує міжнародної уваги та політичної волі для діалогу.
