На війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Іван Тичківський.
Сумну звістку повідомила Рогатинська міська рада.
Загиблий родом з села Лучинці. У березні 2022 року чоловік став на захист України.
«Україна, 2022 рік, 24 лютого, ранок. Після масових ракетних ударів довжелезні колони людей у хаосі шукають захисту за рубежем… У той самий час наш земляк Іван Тичківський збирає валізу, щоб перетнути кордон і повернутися додому.
Риторичне «Чому?» мовчки шукає відповідей у головоломці думок. Адже тут — його доньки, дружина, добра робота. Тут мирне і стабільне життя… Та, мабуть, було щось вище, сильніше за страх війни.
У цей переломний момент серцем земляка керувала віра, яка діяла Любов’ю. Іван Любомирович десь підсвідомо розумів: він покликаний Небом захистити те, що стало любов’ю його земного буття — сім’ю, близьких і свій народ, який є великою родиною. Тож, не чекав, аби війна постукала в оселі його рідних і знайомих.
Минав емоційно важкий другий тиждень повномасштабної війни. Призваний у зв’язку з мобілізацією 4 березня 2022 року, Іван Тичківський вдягнув військову форму. З того часу він — в епіцентрі лиха, якого ніколи не бачив раніше, а за його спиною – щоденна молитва рідних людей.
Відтоді навідник 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини Т0910, солдат Іван Тичківський виконував бойові завдання у гарячих точках Донеччини», — йдеться у повідомленні.
Захисник, вірний військовій присязі, загинув поблизу населеного пункту Богданівка Донецької області 28 березня 2023 року.
Про чин похорону Івана Тичківського повідомлять невдовзі.
Довідково: чоловік народився у селі Лучинці 11 листопада 1974 р. Навчався у Лучинецькій ЗОШ, згодом продовжив здобувати освіту в Івано-Франківській школі N22. Крім того, вступив у Львівську ветеринарну академію за спеціальністю «інженер».
У 1992 році з дружиною Ольгою створили сім’ю. Виховали двох прекрасних доньок Іванну та Елізабет.
У мирний час працював на Арматурному заводі (1992-1995 роках), а також монтажником сантехнічних систем на фірмі «ТЕК» у м. Києві (2008-2014 роках). Згодом знайшов роботу і за кордоном, де разом дружиною перебували тривалий час.
«А згодом війна… Ти можеш навчитися миритися з усіма її негараздами, але найважче втрачати достойних… Найважче втрачати рідних та вчитися жити БЕЗ.
Кажуть "страху немає в любові". Вона ж постійно в серці. Тож, навіть смерть не здатна забрати із пам’яті тих, хто Любив світ своїми світлими вчинками.
Серед цих неймовірних українців — Іван Любомирович Тичківський».
