Після звільнення з посади директорки Уторопівського ліцею ім’я Ольги Романюк тривалий час залишалося в центрі суспільної уваги через події, пов’язані з похованням українського військовослужбовця, які набули широкого суспільного резонансу.
В ексклюзивному інтерв’ю для «Фактору» Ольга Романюк вперше детально виклала власну позицію щодо цих подій, відповіла на звинувачення, які, за її словами, не відповідають дійсності, а також розповіла про результати своєї багаторічної роботи в освіті.
«Я не була учасницею конфлікту»
За словами Ольги Романюк, вона не брала участі в конфлікті, який став предметом суспільного обговорення.
«Я не перешкоджала похованню військового. Коли копали могилу, я перебувала на роботі та проводила звіт керівника. Це можуть підтвердити понад сто людей, які були присутні на засіданні. Також це можуть підтвердити староста села, працівники, які виконували роботи на кладовищі, ветерани, що перебували там у той час, та інші свідки», — зазначає вона.
За словами колишньої директорки, під час самого похорону вона також була відсутня.
«У той час я перебувала разом із мамою в Коломиї на прийомі у лікаря. На похороні було багато людей, велося відеознімання, і, наскільки мені відомо, церемонія проходила спокійно, без жодних перешкод», — говорить Ольга Романюк.
Вона також надала документи, які підтверджують її перебування на роботі під час підготовки до поховання, зокрема наказ про проведення педагогічної ради та інші службові матеріали.
«Я лише прибирала могили своїх двох синів»
Ольга Романюк стверджує, що на кладовище прийшла лише ввечері після завершення поховання.
«Я прийшла прибрати могили своїх двох синів. Саме тоді мене почали знімати на телефон без моєї згоди. Надалі ці відео були використані зовсім в іншому контексті, через що моє ім’я опинилося в центрі цього скандалу», — пояснює вона.
За словами співрозмовниці, саме після цього її почали пов’язувати з подіями, до яких вона, як стверджує, не мала жодного відношення.
«Моя робота — це не лише один епізод»
Ольга Романюк переконана, що оцінювати її професійну діяльність потрібно насамперед за результатами багаторічної роботи.
За чотири роки керівництва Уторопівським ліцеєм, за її словами, вдалося реалізувати низку важливих проєктів:
- забезпечити заклад власним водопостачанням шляхом облаштування глибинної криниці;
- провести капітальний ремонт харчоблоку;
- створити ресурсну кімнату;
- відкрити перший у громаді та районі клас безпеки;
- провести ремонт укриття;
- оновити дошкільне відділення із сучасними ергономічними меблями;
- модернізувати котельню;
- провести капітальний ремонт коридорів;
- облаштувати каплицю Святого Миколая;
- покращити матеріально-технічну базу навчального закладу.
За словами Ольги Романюк, у ліцеї систематично організовували благодійні ярмарки, аукціони, плетіння маскувальних сіток, випікання домашньої випічки та інші заходи на підтримку українських військових.
«Жодної неповаги до наших захисників я ніколи не проявляла. Навпаки, ми постійно допомагали військовим усім, чим могли», — наголошує вона.
«За 25 років роботи я ніколи не мала конфліктів»
Ольга Романюк зазначає, що присвятила педагогічній діяльності 25 років.
«За весь цей час у мене не було конфліктів ні з колегами, ні з батьками, ні з учнями, ні з односельцями. Саме тому мені особливо боляче читати звинувачення, які, на моє переконання, не відповідають дійсності», — говорить вона.
Колишня директорка також розповіла про свої професійні досягнення.
Вона є вчителем вищої категорії та має педагогічне звання «вчитель-методист», стала переможницею конкурсу «Учитель року», протягом двох років очолювала методичну комісію вчителів початкових класів Нової української школи.
У 2020 році успішно пройшла сертифікацію педагогічних працівників, отримавши 97,5 бала зі 100 можливих — один із найкращих результатів в області. Також працювала тренером з інклюзивної освіти, супервізором, була спікером Всеукраїнського освітнього форуму з питань інклюзивного навчання та конференції EdCamp із теми «Внутрішня система забезпечення якості освіти». Крім того, виконувала обов’язки експерта із сертифікації педагогічних працівників та експерта з проведення інституційного аудиту закладів освіти
«Я сама обрала цей шлях. У моїй родині не було педагогів, і всього досягала власною працею. Усе моє професійне життя було присвячене дітям, розвитку освіти та своїй громаді. Саме за цією роботою, а не за одним резонансним епізодом, хотіла б, щоб мене оцінювали люди», — підсумовує Ольга Романюк.
Водночас вона висловила сподівання, що суспільство матиме можливість почути всі сторони цієї історії, а оцінка кожної людини ґрунтуватиметься на перевірених фактах, багаторічній праці та реальних результатах.
