В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні розповіли історію воїна Петра з Городенківщини, який двічі повертався з того світу.
Гідність та Свобода для Петра з Городенківщини – це ті цінності, заради яких він спершу пішов на Майдан, згодом в АТО, а з лютого минулого року, після повномасштабного вторгнення росії, став на захист України.
Чоловік звільняв Ірпінь, Бучу та виконував бойові завдання в напрямку Бахмута. Там же отримав поранення й нині знаходиться на лікуванні у відділенні судинної хірургії обласної клінічної лікарні.
Міцний духом чоловік з великою жагою до життя зумів двічі повернутися з того світу, як сам каже. Перший раз це було по дорозі з передової до госпіталя, коли побратими запакували його у мішок як двохсотого, оскільки жодних ознак життя він не подавав, аж до зав'язування того мішка. І вдруге, вже в реанімації у Дніпрі. Але й там він «повернувся» майже з того світу. Каже, мабуть, щоби таки відвоювати країну та своє щасливе майбутнє.
Недаремно ж зустрів на війні своє кохання.
«Повернуся в стрій, поставлять мене на ноги, сподіваюся, швидше, ніж прогнозують, а далі – ще раз фронт, а тоді вже перемога і щасливе подружнє життя», – каже Петро.
Чоловік розповідає, що з Надією доля звела у Торецьку, звідки дівчина родом. Кілька разів бачились, після того щодня доповідав їй, що з ним та як, а як отримав поранення, Надя відтоді постійно поруч.
З мамою свою обраницю вже познайомив. І навіть повінчатися встигли кілька днів тому, 16 лютого, у церкві, що поруч з лікарнею.
Дівчина вперше на Прикарпатті й каже, що відтепер у неї, як і в її Петра, є дім тут і на Донеччині.
Поряд з гідністю, свободою, жагою до життя є й кохання. А війна невдовзі завершиться перемогою. Петро каже, що маємо їм, захисникам, довіряти та вірити в Україну
