Польща встановила день памʼяті «жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА»: новий виток історичної напруги

2 липня 2025 року президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, яким офіційно встановлюється 11 липня як Національний день памʼяті поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН і УПА.

У тексті закону, ухваленого Сеймом Польщі, йдеться про те, що українські націоналістичні формування — зокрема Організація українських націоналістів (ОУН) і Українська повстанська армія (УПА) — «вчинили над польським населенням злочин геноциду» на східних територіях тодішньої Другої Польської Республіки (йдеться про регіони, які нині входять до складу західної України).

Події, що стали підґрунтям до нинішнього рішення польської влади, охоплюють період 1943–1945 років, коли під час Другої світової війни на Волині, а згодом і в Галичині, відбулися масові збройні конфлікти між українцями та поляками. Польська сторона трактує події як «етнічні чистки» та «знищення цивільного населення», українська ж — як елемент національно-визвольної боротьби в умовах війни, що супроводжувався взаємною жорстокістю.

11 липня, яке тепер стане офіційним днем пам’яті, вважається кульмінацією Волинської трагедії — саме цього дня у 1943 році відбулися масові напади українських загонів на польські поселення, зокрема в Луцькому, Ковельському, Горохівському і Володимирському повітах.

Станом на момент публікації, офіційна реакція української влади на рішення польського президента не надходила. Водночас у суспільному і науковому середовищі України воно вже викликає глибоке занепокоєння.

Українські історики зауважують, що трагедії Волині слід давати комплексну і двосторонню оцінку, адже жертвами насильства стали як поляки, так і українці. Згідно з дослідженнями, польське підпілля Армії Крайової також здійснювало каральні операції проти українського цивільного населення, що свідчить про взаємну природу конфлікту.

Крім того, вважається некоректним використання юридичного терміну «геноцид» без рішення міжнародних інституцій. Проте в польському законодавстві його все ж використано як офіційне формулювання.

Прийняття цього закону може ускладнити польсько-українські відносини, які останніми роками зміцнилися на тлі спільної протидії російській агресії. Водночас у польському політикумі переважає думка, що історичну правду не можна замовчувати, навіть у стратегічному партнерстві.

Експерти наголошують: ухвалення закону про день памʼяті не лише є виявом національного болю Польщі, але й може бути використано окремими політичними силами в Польщі з кон’юнктурною метою — зокрема, напередодні виборчих кампаній або в умовах внутрішньополітичної боротьби.

 • ОУН (Організація українських націоналістів) — український політичний рух, що виступав за незалежність України, заснований у 1929 році.
 • УПА (Українська повстанська армія) — військове крило ОУН, що діяло під час і після Другої світової війни.